Історія міста Берегово

Місто Берегово розташувалося на берегах невеличкої річки Верке, у підніжжя гір, схили яких засаджені виноградниками, він відомий давніми традиціями вирощування винограду та виробництва вина.

Достовірно відомо, що після смерті брата Бейли, угорського короля Ендре І, його землевласність за спадком стала надбанням його синів — Гейзи, Ласло та Ламперта. Дана місцевість перейшла у власність Ламперта. В народних легендах говориться, що саме він був засновником поселення на берегах Верке, яке пізніше, за його іменем назвали "Villa Lamperti", тобто Лампертхазой.

В 1247 році король Бейла IV надав Берегову статус королівського міста. Його розквіт співпав з періодом царювання короля Людвига Великого та королеви Ержебет. Пізніше прилеглі землі перейшли у володіння трансильванського князя Габора Бетлена, який побудував у місті свій палац.

Починаючи з 1504 року місто в документах називали Берегсасом.

Місто грало велику роль в визвольній антигабсбургзькій війні князя Ференца Ракоці. 22 травня 1703 року, саме на центральній площі Берегова, розвернув Томаш Есе прапор повстання. Ференц Ракоці в цьому місті видав 20 грудня 1705 року свій заклик до повстання народу. Місто відігравало активну роль і у визвольній війні 1848-1849 рр. Післе Сен-Жерменського мирного договору воно увійшло в склад Чехословацькой республіки. В червні 1945 року Закарпаття увійшло в склад України.