Мапа Дрогобича

Історія міста Дрогобич

Перші писменні згадки про Дрогобич датуються останньою чвертю XIV ст. Авторитетною вважається згадка міста під назвою "Другабець" у літописному переліку руських міст. Перша письменна згадка про галицьку сіль у Києво-Печерському патерику (кін. ХІ ст.) має відношення до дрогобицької солеварні, однієї із найдавніших і найбільших на Прикарпатті. Перебування половців під Перемишлем у 1099 р. на чолі з ханом Боняком, має відношення до пожежі Старого (Першого) Бича, на місці чи поруч котрого був заснований Другий Бич, тобто Дрогобич. Найважливішим серед об’єктів протоміської забудови XIV ст. була солеварня (жупа), яка знаходилася там, де й нині функціонує солеварний завод.

Довкола солеварного промислу розміщувалося три давні міські (пізніше передміські) церкви: Св. Юрія, Воздвиження Чесного Хреста і П’ятницька; трохи далі, але ближче до замчища – четверта, Пречистої Богородиці. Таке скупчення чотирьох сакральних об’єктів засвідчує про концентрацію давнього населення міста довкола одного з найважливіших центрів (солеварного промислу).

У 1506 р. король Олександр підтвердив магдебурзький привілей 1460 р. 1772 р. Галичина перейшла до складу Австрійської імперії.

Реформи, викликані революцією 1848 року, сприяли швидкому розвитку виробництва. На Дрогобиччині виникло кілька підприємств по видобутку нафти та озокериту. У кінці ХІХ – на початку ХХ століття Дрогобич і його околиці стали центром великого нафтового басейну, який майже повністю опинився в руках французьких і німецьких капіталовкладчиків.

Зараз у Дрогобичі проживає близько 80 тисяч мешканців.

Мапа плану центральної частини Дрогобича з деталізацією вулиць та деяких споруд.

Безкоштовно скачати

Об'єм 281 КБ

Мапа № 076

Мапа плану Дрогобича з деталізацією вулиць та деяких споруд.

Видання 2006 року.

Вартість 5 посилань

Об'єм 10,9 МБ

Як отримати

Безкоштовно скачати

Об'єм 38,7 МБ