Мапа Сонячногірського

Історія села Сонячногірське

Селище Сонячногірське розташовується у підніжжя гір Сюндурюш та Биюк-Оба, а Малоріченське в оточенні гір Сарайчихлар та Ашага-Бурун. Ці два села розділяє гора Мангана.

Територія теперішніх сіл Малоріченського та Сонячногірського були заселені ще в період неоліту (VI – V-е тисячоліття до н. е.). Про це свідчать багаточисельні знахідки кремнієвих знарядь того часу. Особливо багато сбереглося залишків грецьких поселень IX - XV віків. В середні віки в межах теперішніх Сонячногірського та Малоріченського існували грецькі поселення, від яких і отримали назви сьогоднішні села Ксеропотамос (в перекладі – Суха річка) та Мікропотамос (в перекладі – Мала річка). Під час Кримського Ханства Малоріченське йменувалося Кучук-Узень, а Сонячногірське - Куру-Узень. Події, які відбувалися в Криму, слабо впливали на розвиток селищ, й приєднання Криму до Росії не змінило устрій життя в них.

У 1802 році відставний штаб-лікар Хрусталаки отримав від царя частину землі в цих місцях. Він намагався зайнятися розведенням бавовни та шовководством, але через низьку родючість відмовився від цих намірів. У 1833 році землі Кучук-Узені були придбані братами Княжевичами. Саме завдяки Княжевичам був "розбитий", який зберігся до наших днів, реліктовий парк в центрі села Малоріченського. Інтенсивно стало развиватися виноградарство и почалося виробництво вина.

1905 року виникають хвилювання в селах. Християне відмовилися йти в білу армію, а ставали бійцями повстанської армії Мокроусова.

Після революції з’являються перші об’єднання вільних трудівників - "Червоний партизан", "Нове життя", "імені Інтернаціоналу". У 1930-і роки розростаються колгоспи, які мають більше ніж півмільйонні доходи.

Сьогодні ці два села являють собою практично злившийся курорт на південно-східному березі Криму.

Мапа плана Сонячногірського з деталізацією вулиць та деяких споруд.

Безкоштовно скачати

Об'єм 335 КБ

Безкоштовно скачати

Об'єм 38,7 МБ