Докладна історія України

Докладна історія України

На території сучасної України кроманьйонці з’явилися близько тридцяти тисяч років тому. Однією з самих древніх археологічних культур вважається Трипільська культура (IV - III тис. до н. е.) бронзового віку.

Близько 1500 р. до н. е. на територію України проникають кочові племена кімерійців (IX - VII ст. до н. е.), про які є згадування у письмових джерелах. Скіфи в VII в. до н. е. витіснили кімерійців з українських степів й створили централізовану державу на території України. Приблизно тоді ж греки почали засновувати перші колонії в Північному Причорномор’ї. У II ст. до н. е. скіфів витісняють сармати.

У III ст. н. е. територію України населяють готи, які створюють свою державу. У 375 р. готи терплять поразку від гунів й переселяються на Захід. Гуни, потерпів декілька поразок від римлян та союзників, швидко втрачають силу й розпадаються. Після нашестя гунів влада над територією України переходить до слов’янських племен антів. Невдовзі більша частина території України підпадає в залежність від Хазарського каганату.

В IX - Х віках сформувалася Давньоруська держава - Київська Русь. Столицею об’єднаних земель стає Київ. Київський князь Володимир I Святославич у 988 році приймає християнство з Візантії й проголошує його державною релігією. У XI ст. степи теперішньої України заселяються половцями.

Після нашестя Батия 1237 - 1241 рр. й погрому Києва місто приходить в запустіння й наступає фактичний занепад Київської Русі. Давньоруська держава розпадається на окремі князівства: Києвське князівство, Чернігівське князівство, Галицьке Князівство, Володимиро-Волинське князівство, частково Турово - Пінське князівство, а також Переяславське князівство. Пізніше ці землі були завойовані Великим Князівством Литовським.

У 1325 р. литовський князь Гедимин розбив військо князя Святослава на ріці Ірпінь й підпорядкував Київське князівство. Литовський князь Ольгерд, розбив Золоту Орду у 1362 р., включає більшу частину удільних князівств до Чорного моря у склад Великого князівства Литовського. Польське королівство захопило Галицьку й Холмську землі кінцево у 1387 році. Після Кревської унії 1385 р. посилилися польські й католицькі впливи у Великому князівстві Литовському, поступово удалялася від влади православна руська знать. У 1456 році ліквідовано Волинське князівство, 1470 р. закінчило своє існування Київське князівство.

Внаслідок Люблінської унії 1569 року Волинь, Підляшшя, Поділля, Брацлавщина та Київщина перейшли під владу Польщі. З XVI ст. зростає значення нового суспільного шару - козацтва, яке засновується в Запорізькій Січі.

У 1648 р. козаки підіймають повстання під проводом Богдана Хмельницького через посилення притиснення козаків польськими магнатами. Їх підтримало Кримське ханство, яким тоді керував Іслям III Герай. В битві при Жовтих Водах у 1648 р. козацько - кримське військо одержало свою першу перемогу, пізніше в Корсуньській битві козакам також сприяла вдача. В січні 1649 р. козаки урочисто входять до Києва.

У 1651 р. проходить Берестейська битва, в результаті якої польська армія під проводом короля Яна Казиміра та Миколая Потоцького наносить поразку козакам, й в серпні того ж року литовський гетьман Радзивіл займає Київ. У 1654 р. була скликана Переяславська Рада, після якої Українські землі переходять під протекторат Росії що призвело до русько - польської війни 1654 - 1667 рр. Війна завершилася Андрусівським перемир’ям за умовами якого території розташовані на схід від Дніпра відійшли до Росії, а на захід до Польщі. Умови перемир’я були пізніше закріплені мирною угодою 1686 року.

В ході польсько - турецької війни 1672 - 1676 рр. Поділля перейшло під владу Османської Імперії й Кам’янець - Подільський став центром її східної провінції. В липні 1678 р. турецька армія обложила Чигирин й за місяць місто було захоплене. У 1682 р. між Росією та Туреччиною було укладено мирну угоду. Турецьке володарювання тривало до 1699 року.

В ході Великої Північної війни 1700 - 1721 років частина козаків під командуванням Мазепи перейшла на сторону шведів, але зазнавши поразки Мазепа з козаками втік до Туреччини. Після розділу Польщі між Росієй, Австрією та Прусією у 1772 - 1795 роках Галіція перейшла у володіння австрійських Габсбургів, а Правобережна Україна - у володіння Росії.

До русько - турецької війни 1768 - 1774 рр. землі в нижній течії Дніпра, Приазов’ї та Крим залишалися під контролем Кримського ханства. Ці території відійшли до Російської Імперії за Кучук - Кайнарджийському мирному договору 1774 р., після чого почалося їх заселення слов’янами Російської Імперії. Єкатерина II скасувала гетьманщину у 1764 р., а у 1775 р. ліквідувала Запорізьку Січь.

В роки Першої Світової війни на території Галіції був зформований легіон Українських січових стрільців, який воював на стороні австрійської армії. Восени 1914 р. в результаті битви за Львів руськими військами була зайнята східна частина Галіції й утворено Галицьке генерал - губернаторство з центром у Львові, яке керувало краєм до літа 1915 року. У 1915 році край було захоплено німецьким наступом.

Після Лютневої революції 17 березня 1917 року в Києві була створена Центральна Рада. Головою її став професор М. Грушевський. Центральная Рада 7 листопада 1917 року проголосила Українську Народну Республіку.

8 лютого 1918 року червоними військами був взятий Київ. В лютому Радянська влада утвердилася по всій Україні. З кінця лютого по квітень 1918 року Україна була окупована німецькими військами й Радянська влада припинила існування на Україні до листопада - грудня 1918 року. 14 грудня 1918 року була відновлена Українська Народна Республіка на чолі з В. К. Винниченко. До лютого 1919 року всю повноту влади в Українськії Народній Республіці зосередив у своїх руках С. В. Петлюра.

У лютому 1919 року Директорія була вигнана з Києва військами української Червоної Армії. 10 березня 1919 р., в розгар громадянської війни більшовиками були проголошені самостійна Українська Радянська Соціалістична Республіка зі столицею у Харкові.

Весною 1919 р. в ході наступу військ ЗСПР були зайняті Донбас, Єкатеринослав, Харків й Одеса. Сільська місцевість Приазов’я й Єкатеринославської губернії знаходилась під владою загонів Махно. До грудня 1919 р. на більшій частині території України була знову встановлена Радянська влада.

В результаті розпаду Австро - Угорщини у 1918 році на території Галіції була створена Західно-Українська Народна Республіка, яка  22 січня 1919 року проголосила Акт об’єднання з УНР. Польща, яка повернула у 1918 р. незалежність, намагалася повернути собі українські землі що стало причиною польсько - української війни. На початок червня 1919 року майже вся Республіка була окупована Польщею, Румунією та Чехословаччиною. 21 квітня 1920 р. Польща й Україна затвердили кордон по річці Збруч, але за два місяці УНР припинила своє існування.

7 травня 1920 року польські війська зайняли Київ, але 12 червня вони звильнили Київ, а вже в липні почали операції в Західній Україні. За Ризьким договором 1921 року Галіція увійшла до складу Польщі, Буковина й Бесарабія відійшли Румунії, Закарпаття підпало під вплив Чехословаччини.

30 грудня 1922 р., підписав Союзну угоду, Українська РСР увійшла до складу СРСР. В 1938 - 39 р. автономна Карпатська Україна в складі Чехословаччини була, в результаті Мюнхенського розділу Чехословаччини, захоплена Угорщиною. Внаслідок протоколу про розмежування сфер інтересів до Договору про ненапад між Німеччиною й СРСР в 1939 р. до УРСР приєднана Західна Україна, а в 1940 р. - Північна Буковина й українська частина Бесарабії.

22 червня 1941 року на територію СРСР вступила армія нацистської Німеччини. В роки Великої Вітчизняної війни вся територія України була окупована німецькими військами. Звільнена територія України у 1944 році. У війну загинуло більше 5 мільйонів мешканців України, а близько 2 мільйонів було угнано на примусові роботи у Німеччину. Більше 10 мільйонів людей залишилися без крову. У 1945 році до УРСР було приєднано Закарпаття, в 1954 році за ініціативою Микити Хрущова з складу РСФСР Україні був переданий Крим.

Аварія на Чорнобильскій атомній електростанції 26 квітня 1986 р. викликала радіоактивне зараження великих територій.

У 1990 році пройшли демократичні вибори у Верховну Раду УРСР, яка прийняла Декларацію про суверенітет. 24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня 1991 року.