Мапа Затоки

Історія селища міського типу Затока

Поселення, на місці нинішньої Затоки, засноване у 1827 році, завдяки встановленню навігаційного знаку на цареградському гирлі дельти Дунаю. Дирекцією чорноморських маяків 21 вересня 1850 року було прийняте рішення привласнити Дністровсько - Цареградському знаку статус маяка з виділенням для його обслуговування лоцмейстера з командою з шести матросів. У 1877 році на маяці провели реконструкцію, дерев'яну будівлю замінили на вежу висотою 16 метрів.

У 1917 році на території Затоки почала діяти станція Бугаз Одеської залізної дороги. У 1918 - 1920 роках територія Затоки, як і всієї Одеської області, піддалася іноземнії військовії інтервенції. У 1918 році Бессарабію, разом з Затокою, окупувала Румунія, яка володарювала тут майже до початку Другої Світової Війни.

У 1941 році селище захоплюють гітлерівські окупанти. В серпні 1944 року Затоку звільнили від фашистських загарбників.

У 1945 році відновлюється поселення й на Плавневій вулиці відкривають нову школу. У 1953 році в бараках, які залишилися після будови моста, розмістилася Затоцька початкова школа. 5 грудня 1955 року був побудований залізничний міст який зв'язав північну та південну частини Одеської області. Офіційною датою заснування Затоки вважається 1965 рік. Селище міського типу - Затока територіально розбите на три райони: ліманський (мікрорайони Новий, Чорноморський, платформи "Ліманська", "Нагірна", станція "Кароліно - Бугаз"), сонячний (платформи "Морська", "Дружба", "Сонячна") й центральний (мікрорайон Райдужний, станція "Бугаз").

Сьогодні Затока популярний морський курорт чорноморського узбережжя з 22 км піщаних пляжів і великою кількістю санаторіїв та баз відпочинку.

Мапа плану Затоки з деталізацією санаторіїв та баз відпочинку.

Безкоштовно скачати

Об'єм 684 КБ

Безкоштовно скачати

Об'єм 38,7 МБ